Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей

1. Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте.
2. Навчіть дітей бути незалежними, не робіть усе за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав’язувати шнурки).
3. Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, у яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому.
4. Установіть правила й будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини.
5. Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими.
6. Слухайте дітей, відкладіть свої телефони. Учіться спілкуватися наживо.
7. Інколи батьки кажуть: “Я говорю зі своєю дитиною”. Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством.
8. Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність –навчити цього. Це не означає відчиняти шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, у яке йде дитина.
9. Якщо дитина не хоче робити вибір або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання – навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, –справжні. Ми маємо навчити їх називати “злість”, “радість”, “щастя”, контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини.
10. Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір.
11. Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови.
    Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру.
12. Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом.
13. Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам’ять, а отже, полегшує вивчення мов.
14. Не знаю, чому “нудно” стало поганим словом. Нудьгувати –добре, це дає час подумати.
15. Коли діти роблять щось добре, хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли –недоречна.
16. Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам’ятайте, що стандарти краси постійно змінюються.
17. Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя, знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину.
18. Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми, –це вплине на її власну здатність будувати стосунки.
19. Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час –наприклад, обід.
20. Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі –діліться з ними мовою вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади.

Надія Швадчак “Нова українська школа”

Як легко, але дієво батькам підтримати психіку дитини?

• Бути поруч

Дорослі є головним джерелом підтримки для власних дітей.

“Відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший “термостат безпеки” для дитячої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці”.

• Бути прикладом

Діти наслідують манеру долати стрес. Тому від того, як батьки можуть дати раду з критичними ситуаціями, залежить, як їх долатиме дитина. 

Це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову й і знову.

• Спілкуватися

Украй важливо допомогти дітям зрозуміти, що відбувається і як нам вистояти в цій війні. 

Це про те, щоб говорити з малечею з повагою до їхніх почуттів та переживань.

А ще – слухати, що вони говорять, та чесно відповідати на їхні питання. 

“Це не означає теж втішати дітей “псевдооптимістичними” сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!”

• Залучати до побуту

«Треба зосередитися на корисній дії“.

Усе залежить від того, де ви зараз: удома чи в бомбосховищі. Але скрізь можна придумати заняття:

• вчитися
• малювати
•  читати/слухати казки
• гратися (у різні способи, і не лише в телефоні)
•  допомагати по дому
•  молитися
•  робити добрі справи
• займатися спортом тощо.

Корисна діяльність зосереджує увагу й допомагає інтегрувати енергію стресу. Це важливо не лише дітям, але й дорослим.

• Відновлюватися

“Варто мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий “павербенк”. Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність”.

Обов’язково треба мати  щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.). Щось таке, що нагадує в ці темні часи про Світло правди, любові, мужності. І про те, що це Світло неминуче переможе.

Голова громадської спілки “Освіторія” Зоя Литвин