Леся Українка – духовний лідер Ліцею
Із дня заснування (1955 рік) наш заклад освіти пов’язаний з ім’ям Лесі Українки. Життєвий шлях письменниці, її ліричні поезії, філософські драматичні твори, публіцистичні й літературно-критичні статті стали основою виховання патріотизму, волелюбності, соціальної справедливості, боротьби за ідеали, незламності, працьовитості, ціннісного ставлення до життя в учнів Ліцею.
Багато наших традицій пов’язані з ім’ям Лесі Українки: конкурс читців поезій «Я Лесю серцем розумію», інсценізація творів поетеси («Лісова пісня», «Оргія», «Кам’яний господар» та ін.), Лесина олімпіада (інтелектуальні змагання знавців творчості поетеси), подорожі до Колодяжного та Новограда-Волинського; посвята в ліцеїсти відбувається в затишній меморіальній квартирі-музеї Лесі Українки (Київ, вул. Саксаганського, 97); найкращі учні ліцею під час урочистих подій та державних свят покладають квіти до пам’ятників Дочці Прометея у вестибюлі Ліцею, у Маріїнському парку та на площі Лесі Українки. У 2005 році делегація учнів та вчителів ліцею відвідала місто Сурамі в Грузії, де згасло життя поетеси, та середню школою №3, яка також носить ім`я Лесі Українки.
Педагогічні ідеї Лесі щодо виховання всебічно розвинених, вольових людей, необхідності запровадження демократичної системи освіти й виховання, пріоритетної ролі рідної культури, мови, національних традицій у вихованні, ідеї громадянського виховання є практичною основою системи освітньої роботи в ліцеї, закладені в місію закладу освіти, а ідеї освіти для дорослих стали фундаментом системи неперервного професійного та духовного зростання вчителів Ліцею.
У 2021 році до 150-річчя від дня народження письменниці було створено Міжнародну асоціацію шкіл імені Лесі Українки, яка об’єднала 13 закладів освіти України та закордоном, названих на честь поетеси, та проведено міжнародний онлайн-форум «Нас об’єднало Лесине ім’я».
Прапор Ліцею
Зелений колір прапора Ліцею з обрисами папороті символізує гармонію, життя, єдність із природою, духовність. Це був найулюбленіший колір поетеси, вона пов’язувала з ним надії, юнацькі мрії про відродження, оновлення природи. У центрі прапора розташована емблема навчального закладу. Ліцейний стяг займає почесне місце у вестибюлі поряд з гіпсовою копією пам’ятника Лесі Українці скульптора Г.Н. Кальченко та архітектора А.Ф. Ігнащенка. Пам’ятник було встановлено у 1973 році у Києві на площі Лесі Українки, а гіпсова копія того ж року зайняла почесне місце в нашому закладі.
Емблема Ліцею
Емблема закладу була розроблена у 2005 році колективом учнів та вчителів до 50-річчя закладу освіти. На ній зображено глобус, сувій та книгу з викарбуваними цифрами «117». Глобус символізує багатомовний, багатонаціональний світ, у якому ми живемо, але у кожної людини у світі є найрідніший куточок – Батьківщина. Григорій Савич Сковорода казав: «Ногами людина має врости в землю батьківщини, але її очі мають оглядати весь світ». Кожен ліцеїст має безліч можливостей для пізнання світу й формування світогляду, здобуваючи якісну освіту, вивчаючи мови, літературу, мистецтво та архітектуру, історію, світові релігії, мандруючи країнами і континентами, спілкуючись з різними людьми. Світ відкритий для нас, а ми – для світу. Вивчаємо й плекаємо рідну мову – українську, а знання іноземних мов розкриває для нас світ без кордонів.
Сувій – символ історії людства, його розвитку, накопиченого досвіду, цінностей. «Ідеали, цінності та смисли являють собою орієнтири на шляху духовного сходження особистості” (Е.О. Помиткін. Психологія духовного розвитку особистості”, с.33). Ціннісні орієнтації перших років життя спрямовані на позитивні емоції, любов, піклування, безпеку, здоров’я, комфорт. Потім відбувається переорієнтація від споживання до самовіддачі. Актуальними стають духовні цінності – гуманістичні, естетичні, екологічні, цінності самопізнання, самовдосконалення, самореалізації.
Поряд із глобусом книга – символ освіти, скарбниця знань, історії, переживань, емоцій, досвіду. Книга передає нам життєву мудрість від тих давніх часів, коли слово набирало силу в пергаментах Нестора Літописця, а далі шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса, Ліни Костенко. Леся Українка надавала особливого значення книзі для самоосвіти й вдосконалення молоді; вона вважала, що дитяча книга повинна бути цікавою і доступною для розуміння, повчальною, викликати яскраві емоції й переживання. Прикладом живої книги є написаний Лесею для сестри підручник з історії східних народів.
Значок ліцеїста
На білому металевому диску значка ліцеїста, що символізує чистоту помислів, зображено емблему Ліцею. Вручається такий значок під час посвяти учнів перших класів у ліцеїсти в музеї Лесі Українки.
Кодекс честі ліцеїста
Розроблено у 1993 році творчою групою батьків, учителів та учнів закладу освіти.
«Кожен, хто прийшов вчитися в гімназію, не повинен мати іншого наміру, крім єдиного: досягти успіхів, бути шляхетним, освіченим, благочестивим. Будь терпимим, коректним. День за днем, рік за роком навчайся розумного, доброго й вічного, що є життєвою зрілістю, із якої виростає людина щира, чесна, справедлива, відповідальна та мудра. Хай буде високим дух твого сумління заради людей і матері-України! Хай поведінка, рідна мова та зовнішній вигляд будуть бездоганними. Завжди зустрічай людину добрим словом і сердечним привітанням. Живи і співпрацюй з усіма у злагоді. Що маєш доброго – не забувай, чого не вмієш – навчайся! Нехай торжество правди ріднить тебе зі старшими й меншими. Не бійся визнати власну провину – кожен твій крок робить тебе стійким, виховує борцем за справедливість. Хай ніколи не буде розладу між серцем і помислами, між почуттями і словами. Шануй учителя свого як гідного наставника, людину обізнану й мудру. Наша Гімназія є Храмом знань сучасної освіти, вікном у пізнання. Ми хочемо бути такими – і ми такими будемо!»
Гімн Ліцею
Слова написані у 1992 році заступницею директорки з виховної роботи Горбуновою Наталією Анатоліївною на мотив пісні мандрівних поетів, співаків і студентів «Гаудеамус».
Віват, Almamater,
Віват, школо рідна!
В день цей урочистий
Слів високих гідна.
Тебе славимо в віках
По всіх землях і містах,
Прославляєм, рідна!
Віват, добрі люди,
Зерна у калині!
Хто би тут не вчився,
Служить Україні.
Віват, учні й вчителі,
Кращі люди на землі,
Слався, школо рідна!
Віват, Україно,
Наша незалежна,
В твою світлу днину
Вірую безмежно.
Присягає ліцеїст
Всі знання свої і хист
Присвятить Вітчизні!